Андрíй Лю́бка ( 3 грудня 1987, Рига, Латвія) — український письменник, перекладач і есеїст.

Директор Інституту Центральноєвропейської Стратегії (ICES).

Віцепрезидент Українського ПЕН-клубу.

Член Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Активний волонтер, який протягом війни передав у ЗСУ 415  автомобілів; нагороджений медалями Головнокомандувача ЗСУ та Міністра Оборони України.

У 2023 році ввійшов до списку “100 лідерів України” за версією Української Правди, а також нагороджений відзнакою Aspen Institute Kyiv «За приклад ціннісно-орієнтованого лідерства».

Автор збірок поезій «Вісім місяців шизофренії» (2007), «ТЕРОРИЗМ» (2008), “Сорок баксів плюс чайові”, книжки прози «КІЛЕР. Збірка історій» (2012, ЛА «Піраміда», Львів), книжки есеїв і колонок “Спати з жінками” (2014, Meridian Czernowitz і “Книги-ХХІ”), роману “Карбід” (2015, фіналіст конкурсу “Книга року BBC”), збірки оповідань “Кімната для печалі” (2016, Meridian Czernowitz) та збірки історій “Саудаде” (2017, Meridian Czernowitz), роману “Твій погляд, Чіо-Чіо-сан” (2018), книжки “У пошуках варварів: подорож до країв, де починаються й не закінчуються Балкани” (2019, фіналіст конкурсу Книга Року BBC), книги “малий український роман” (2020) , збірки короткої прози й есеїстики “Щось зі мною не так” (2022), збірки нон-фікшн “Війна з тильного боку” (2024), дитячої книжки “Казкето-дуркето” (разом з Уляною Любкою, 2024) та шпигунського роману “Вечір у Стамбулі” (2025).